Behavioral Science Institute / Інститут поведінкових досліджень

Permanent URI for this community

https://er.auk.edu.ua/handle/234907866/14

Browse

Browsing Behavioral Science Institute / Інститут поведінкових досліджень by Author "Вахітов, Володимир"

Now showing 1 - 5 of 5
  • Thumbnail Image
    Item
    Бар'єри та стереотипи: Чому люди уникають психологічної допомоги. Презентація результатів дослідження.
    (Амерікан Юніверсіті Київ, 2024-09-05) Домбровський, Владислав; Вахітов, Володимир; Заїка, Наталія
  • Thumbnail Image
    Item
    ЖІНКИ У ВІЙНІ: МОТИВАЦІЇ ЗАЛИШАТИСЯ ТА ПРИЧИНИ ВИЇЖДЖАТИ. (Аналітична записка).
    (2025-03-28) Вахітов, Володимир; Вахітова, Ганна; Заїка, Наталія; Вишлінський, Гліб
    У цьому аналітичному звіті досліджуються чинники, що впливають на рішення українських жінок залишатися в країні під час війни, а також обмеження, які заважають їм виїхати. На основі масштабного репрезентативного опитування та експерименту з дискретним вибором (DCE), проведених у січні 2025 року серед понад 2300 жінок віком 18–60 років, у дослідженні аналізується, як безпека, житлові умови, економічні ресурси, соціальні зв’язки та сприйняття ризиків формують наміри щодо міграції. Результати підкреслюють важливість емоційної прив’язаності, доступу до житла та бачення майбутнього в Україні. Основними тригерами для виїзду є загроза окупації, втрата житла чи доходу. Дослідження робить внесок у сучасну літературу про немобільність у конфліктних умовах та пропонує політичні рекомендації, спрямовані на підтримку жінок, які свідомо обирають залишатися, і зміцнення їхньої стійкості у середовищах з високим рівнем ризику.
  • Thumbnail Image
    Item
    ЧОМУ ЛЮДИ УНИКАЮТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ: бар'єри та стереотипи. (Аналітичний звіт).
    (Амерікан Юніверсіті Київ, 2024-09) Домбровський, Владислав; Юденко, Вадим; Вахітов, Володимир; Заїка, Наталія
    Цей звіт аналізує ставлення українців до послуг психічного здоров’я, виявляючи бар’єри та стереотипи, що заважають зверненню по допомогу. Основною метою дослідження було оцінити загальний рівень стресу в країні та фактори, що впливають на готовність звертатися по психологічну допомогу. Дослідження базується на даних соціологічного опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» на платформі «Рейтинг Онлайн» з 11 по 23 квітня 2024 року. В ньому взяли участь 1464 респонденти. За результатами аналізу, 41,7% респондентів позитивно ставляться до психологів, 41,7% — нейтрально, і 16,7% — негативно. Основними бар'єрами до звернення є переконання, що психологи не можуть допомогти з усіма проблемами (70%), висока вартість послуг (65%) і переконання, що в Україні не прийнято звертатися до психолога (61%). Звіт також досліджує рівень стресу за шкалою PSS-10, згідно з якою 20% респондентів мають високий рівень стресу, причому цей рівень є вищим серед жінок та молоді. Окрім цього, автори проаналізували ставлення українців до різних надавачів послуг у сфері психічного здоров’я: сімейних лікарів, психологів, психіатрів, центрів психологічної допомоги та центрів ментального здоров’я. Найнижчу оцінку отримали сімейні лікарі. Гіпотеза про наявність упереджень щодо психіатрів порівняно з психологами не підтвердилася: їхні оцінки ефективності були схожими (54% і 62% відповідно). Центри ментального здоров’я не сприймаються як більш ефективні порівняно з центрами психологічної допомоги.
  • Thumbnail Image
    Item
  • Thumbnail Image
    Item
    ЩО МОТИВУЄ УКРАЇНЦІВ ЗАЛИШАТИСЯ В УКРАЇНІ? Презентація результатів дослідження.
    (2025-03-28) Вахітов, Володимир; Вахітова, Ганна; Заїка, Наталія
    Ця презентація досліджує мотивацію українських жінок залишатися в Україні під час війни. На основі всеукраїнського опитування та експерименту з дискретним вибором (DCE), проведених у січні 2025 року серед понад 2000 респонденток, визначено ключові чинники, такі як емоційна прив’язаність, доступ до житла та послуг, а також уявлення про майбутнє. Аналіз враховує різний досвід мобільності (тих, хто залишився, внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і поверненців) і показує, що рішення залишитися часто є усвідомленим і добровільним вибором, а не просто відсутністю можливосте поїхати за кордон. Сприйняття ризиків, сімейні зв’язки, житлові умови та бачення майбутнього відіграють центральну роль у формуванні намірів. У політичних рекомендаціях підкреслюється важливість цільової підтримки ВПО та поверненців, заохочення локальної активності та збереження стабільності з метою зменшення вимушеної еміграції.